Місто Запоріжжя завжди було промисловим центром південної частини України та багато тих, кого зараз вважають «відпрацьованим елементом», будували наше місто та нашу індустрію, наші фабрики та заводи, наші будинки та мости.
В той час як у Європі життя після виходу на пенсію тільки починається, наші пенсіонери повинні вибивати соціальні пільги, боротися за підвищення пенсій, призначення субсидій та безкоштовний проїзд в громадському транспорті.
Представники найпотужнішого запорізького підприємства ПАТ «Запоріжсталь» стали нашими експертами з даної теми.
Голова ради ветеранів війни та праці Микола Михайлович Сілін вважає, що кожен запорізький пенсіонер допомагав будувати сучасне життя міста, а держава не забезпечує їм гідний рівень життя. Зараз зростає роль соціальної відповідальності великого бізнесу перед ветеранами підприємств. Використовуючи досвід, мудрість та професіоналізм працівників, підприємство повинно у колективному договорі передбачити пільги, виплати та привілеї для ветеранів.
Ветеранський рух в Запоріжжі розвивається та отримує підтримку від міської влади. Але існує багато проблем, які вимагають вирішення, зокрема недостатня кількість геріатричних центрів, госпітальних відділень, хоспісів.
Попри проблем зі здоров’ям запоріжці поважного віку ведуть активний спосіб життя. В цьому їм дуже допоможуть університети третього віку, курси елементарної комп’ютерної грамотності, спільні тематичні зустрічі та музичні вечори.
«Запоріжці знають, що таке праця, що таке історія та завжди переймаються успіхами та досягненнями свого підприємства, – каже голова профспілкового комітету Леонід Олександрович Анісімов, – ідеальний колектив – це команда, яка була навчена ветеранами. Вони можуть вирішувати будь-які задачі».
Підкреслює важливість соціалізації запоріжців поважного віку Сергій Самарський. Люди на пенсії не хочуть бачити життя тільки з лавок біля під’їздів. Є великий попит на соціалізацію, люди хочуть спілкуватися, зустрічатися, приймати участь у спортивних та культурних заходах. Для цього владі не треба вкладати багато коштів, достатньо позитивного ставлення та уваги до питання, а також сприяння розвитку ветеранського та пенсійного руху.
Правозахисник Микола Зінченко вважає, що тільки за рахунок підприємств проблема людей поважного віку не може бути вирішена.
Почитати, пам’ятати та шанувати – традиція запорізьких підприємств. Але цю традицію треба підтримувати державними соціальними програмами, розробляти нові програми і закони державного рівня з урахуванням потреб та можливостей людей поважного віку.

В цілому експерти дійшли висновку, що сучасне покоління не повинно забувати, що будь-який позитивний результат спирається на досвід попередніх років. Треба більше спілкуватися, зустрічатися та отримувати досвід та знання, доки вони не зникли.